Різниця між ринковою та фактичною ціною нерухомості не є автоматично доходом. Такий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 24 лютого 2026 року у одній зі справ. Суть спору полягала в тому, що податкова служба намагалася донарахувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір покупцям житла. Аргумент – люди ніби то отримали «додаткове благо», придбавши нерухомість дешевше за ринкову вартість.
Ярослав Греца каже, у таких ситуаціях є чимало ризиків, які не враховують, як покупці, так і продавці нерухомості. Поняття додаткове благо, яке є об’єктом оподаткування, має місце у податковому кодексі України. У Верховному суді визнано: сама по собі різниця між договірною та оціночною ціною не означає отримання доходу. Державна податкова служба України має довести, що була або безоплатна передача майна, або індивідуальна знижка для конкретного покупця. Тобто, якщо ціна сформована на етапі інвестування, це є результатом домовленостей сторін та ризиків, а не прихованою вигодою. Також Верховний Суд зазначив, що правила щодо мінімальної бази оподаткування стосуються продавця і не створюють автоматичного доходу для покупця. Аналогічний підхід застосовано і до корпоративних прав: якщо частку продають дешевше номіналу, це не означає отримання доходу, якщо покупець бере на себе відповідні фінансові зобов’язання. Подібна судова практика слугує орієнтиром для бізнесу, громадян – які саме вигоди відносяться до цього критерію і підлягають оподаткуванню. Фахівчиня наголосила, водночас суд встановлює певні категорії для визначення, чи саме ця вигода підлягає оподаткуванню. Нагадаємо, дохід, отриманий платником як додаткове благо, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%. Юристи переконані, це рішення Верховного суду може суттєво вплинути на практику оподаткування угод з нерухомістю в Україні та зменшити кількість податкових спорів у майбутньому.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook