«Я все життя був у торгівлі. Продавав фарби, лаки, наносив різні декоративні штукатурки. Але те все тепер у минулому».
У 33-ій «Ґонзо» – від перших місяців її існування. Пройшов вишкіл оператора безпілотника і від самого початку служить у тому самому підрозділі – батареї артилерійської розвідки.
«Уміння оператора я здобув не стільки на навчанні, скільки в реальних бойових умовах. Було цікаво. Тоді, біля Оріхова й Роботиного, із кожним вильотом, із кожним днем ми дізнавалися щось нове».
Успіх не забарився.
«Уже в одному з перших вильотів ми виявили ворожу гармату. Трохи пізніше підібралися до неї знову, провели додаткову розвідку. Робили все на азарті – це було так шикарно! Зрештою, відпрацювала наша арта – і з третього пострілу ту гармату знищила».
Зайнялося тоді файно.
«Там ще й виявився склад їхнього боєкомплекту. Такий був феєрверк чудовий! Ми раділи, тішилися. Круто було».
Проводили розвідку. Виявляли здебільшого ворожу піхоту, але частенько траплялися гармати й інша бойова техніка противника. «Фурія» поралася із завданнями добре, а інколи навіть працювала на межі можливостей.
«Надійшла команда виявити ворожу радіолокаційну станцію. Знаходилася вона від нас далеченько – на таку відстань ми тоді ще не літали. Ризикнули – і долетіли майже до Токмака. Завдання виконали».
Далі була Донеччина.
«На Донеччині ми знищували ще більше бойової техніки противника – самохідних артилерійських установок, гармат. Завдяки нашому екіпажеві біля Курахового знищено величезний ворожий склад боєприпасів – ми навели на нього наші «гаймарси». А на Добропільському напрямку ми скоригували вже авіаційний удар – і також по складу боєкомплекту противника».
Такою успішною бойовою працею, переконаний «Ґонзо», завдячуємо злагодженості й командному духові в його підрозділі.
«Не хочу бути багатослівним, тому скажу просто: на мою думку, у нас служать найкращі з найкращих. Це люди, які вірні своїй службі, люблять свою працю – і завжди хочуть уразити ворога максимально».
Тим часом бойова історія «Ґонзо» триває, а в ній постійно є нові успіхи.
«Просто днями ми виявили на нашому напрямку ворожий танк – і він був знищений».
Твердо знаємо: знищимо й саму ворожу загрозу. Умотивовані й злагоджені, неодмінно здобудемо Перемогу.
«Наша Перемога неминуча. Докладаємо до цього щодня всіх зусиль. Але навіть коли зупиниться вогонь, ми з м*скалями не зможемо жити нормально. Треба вже тепер думати про те, як завжди бути готовими відбити ворога».
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
