До початку повномасштабної війни Микола працював у будівельній сфері, займався зведенням котеджів, працював за фахом, мав стабільну роботу і плани на майбутнє. Але з 2025 року він став на захист країни.
На бойових позиціях Микола провів 229 днів це майже сім місяців безперервного перебування в умовах підвищеної небезпеки, постійних обстрілів і психологічного навантаження.
«Найважче це не бій. Найважче це очікування. Коли тебе замінять і буде можливість вийти та перепочити» - пояснює військовослужбовець
Однак навіть у таких умовах трапляються моменти, коли ситуація загострюється до межі. Один із таких епізодів Микола згадує особливо чітко:
«Найближчий вогневий контакт був десь за метри три. Це коли до нас заходили в бліндаж окупанти. Ми разом із побратимом двох поклали біля входу. Вони намагалися пройти повз наш спостережний пункт».
Це ситуація, у якій рішення приймаються миттєво, а ціна помилки життя. Попри всі труднощі, Микола чітко розуміє, заради чого він продовжує службу.
«Мене мотивувала моя наречена. Якщо була можливість, то я намагався з нею якось зв’язатися і передати, що я все пам’ятаю, я її кохаю, і все буде добре» - з посмішкою пригадує Микола.
Умови на передовій не завжди дозволяють підтримувати зв’язок, але навіть короткі повідомлення мають велике значення.
Водночас Микола чітко усвідомлює стратегічне значення цієї боротьби:
«Якщо ми їх не зупинимо тут вони посунуться далі. І не буде де жити».
Ці слова відображають розуміння того, що фронт це не лише лінія зіткнення, а межа, яка стримує подальше просування ворога і захищає мирне життя в тилу.
Після семи місяців безперервного перебування на позиціях Микола отримав можливість вирушити у відпустку.Цей період для нього має особливе значення.
«Я збираюся офіційно оформлювати відносини. Зробити коханій пропозицію.»
Це рішення є свідченням того, що навіть у найскладніших умовах людина зберігає здатність будувати плани, мріяти і рухатися вперед.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
