На Закарпатті помер ветеран ОУН - Василь Бряник

Патріотична спільнота Міжгірщини та Закарпаття  втратила історичну постать. На 95 році життя завершив свій земний шлях Василь Іванович Бряник  — Голова Міжгірського районного осередку політв’язнів та репресованих, провідник ОУН. 

 Борець-гуманіст, ветеран-патріот, який мріяв бачити Україну щасливою у світовій спільноті, знаючи на прикладі власного життя справжню ціну свободи.

Василь тоді навчався у дев’ятому класі у Воловому (теперішнє Міжгір’я). Здібний до науки, мріяв після десятирічки продовжити навчання. Репинцем-школярем зацікавилися патріоти з організації українських націоналістів, що діяла у Воловому. І він став членом «Граніту Верховини» -  місцевого осередку Спілки українських повстанців Закарпаття. Йому дали псевдо Яворенко. Та якось він виявив у себе під подушкою в гуртожитку гумовий шрифт для друкування листівок. Саме такі літери для ручного відтиску агітаційних матеріалів напередодні доручили йому роздобути. Не розуміючи, чим це пахне, Василь переховав шрифт під сходами інтернату. Як з’ясувалося, «подарунок» підсунули сексоти НКВС...

Чекісти забрали юнака просто зі школи. Про таємний шрифт і конспіративне посвідчення змушений був розповісти. Але не повідомив жодного прізвища соратників.

Потім - конвой до Ужгорода, а звідти заслання 17-річного арештанта за сумнозвісними статтями 54 «а» та 54-11 КК УРСР у виправно-трудовий табір у Мордовії. Василь Бряник був засуджений у 1950 році. Три роки перебував юнак у таборах  ГУЛАГу.

7 липня 1956-го, за скорочення терміну ув’язнення, Василя випускають на волю. Це пам’ятне амністією літо він називав своїм повторним народженням...

Разом з дружиною виховали двох синів — Василя та Михайла, мав чотирьох онуків та трьох правнуків.

Василь Іванович Бряник був шанованим на рідній Міжгірщині та далеко за межами Закарпаття. 

Сумуємо, висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Шануємо пам'ять українських Героїв.