«Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону


Коли артилерійський снаряд розірвав його бойовий наплічник на шматки, здавалося, що всередині не могло вціліти нічого. Проте серед обпаленого шмаття тканин прикордонник знайшов абсолютно неушкоджену книгу. Це була Біблія, яку Євген Жавко завжди брав із собою на позиції. Відтоді ця книга пройшла з ним найважчі ротації. 
«Я можу взяти із собою менше їжі чи води, але її я візьму обов’язково, – усміхається військовий. 
Сьогодні Євген служить у бойовому підрозділі 27-го прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі. До повномасштабного вторгнення він жив в Ужгороді й працював супервайзером на підприємстві. Проте у травні 2022 року вирішив підписати контракт із ДПСУ. 
Каже, що бажання боротися за свою землю передалося ментально: його родина з Львівщини завжди стояла в авангарді борців за незалежність. 
За цивільним фахом Євген Жавко – випускник медичного університету. Коли мобілізувався, хотів бути звичайним стрільцем у піхоті, але командування, зважаючи на диплом, призначило його санінструктором-стрільцем.
Справжнє бойове хрещення підрозділ прийняв на Харківщині. Прикордонники зайшли у Вовчанськ саме в перші дні російського наступу. 
«Перший день, коли провідник заводив нас на позиції, був відносно спокійним, хоча вже літали FPV-дрони й працювала арта, – згадує Євген. – А от на другий день почалося пекло. Росіяни штурмували нас по 10 разів на день. Йшли малими групами за підтримки танків, артилерії та авіації. Вже на третій день Вовчанська як міста просто не стало – його зруйнували вщент». 
Попри шалений натиск ворога та втрати, прикордонники тримали свої позиції й систематично відбивали штурми. Саме там Євген пережив ніч, яку тепер називає «кадрами з голлівудського екшну». 
Пізнього вечора російська куля поцілила їхньому побратиму в таз – боєць не міг рухатися. Викликали броньовану евакуаційну машину. Коли прикордонники вийшли з укриття, щоб дотягнути пораненого до точки збору, навколо все палало.
«Суцільна темрява, усе навколо вибухає й горить, будинки руйнуються, а евакуаційна машина блукає й не може знайти нашу точку, – розповідає санінструктор. – Небезпека чатувала з кожного кутка. Ця картина закарбувалася в голові назавжди».
Того побратима тоді успішно витягли. Сьогодні він живий, повернувся до родини, і після того порятунку в нього народилася ще одна дитина.
Після Вовчанська були надважкі місяці в Серебрянському лісі. Бої там мали свою специфіку: через щільність вогню перезмінки на позиціях могли не відбуватися місяцями. Прикордонники виживали завдяки українським пілотам дронів, які скидами передавали на позиції воду та їжу.
Як медик, Євген Жавко зазначає, що характер сучасної війни докорінно змінив підхід до тактичної медицини.
«Самі протоколи надання допомоги принципово не змінилися, але змінилася тактика бою, – пояснює Євген. – Зараз так звана кілзона (зона ураження) стала настільки широкою й щільною через роботу дронів та артилерії, що класична евакуація силами медиків під час бою часто стає вкрай складною, а інколи й неможливою. Якщо боєць дістав поранення, його життя на 90% залежить від того, чи зможе він сам собі накласти турнікет. Тому сьогодні кожен солдат має бути медиком. Рухи з турнікетом треба тренувати до автоматизму ще до виходу на позиції – руки мають працювати швидше, ніж голова вмикає паніку». 
Під час війни Євген встиг знайти кохання й одружитися. Його дружина, щоб краще розуміти та підтримувати чоловіка-військового, перечитала чимало тематичних книг та переслухала десятки подкастів. Цей надійний тил і тримав бійця в найгарячіших точках. 
Зараз Євген перебуває на Закарпатті. Військовий зізнається, що війна навчила його багатьом речам – зробила раціональнішим, твердішим, але водночас навчила гостро цінувати прості цивільні радощі.
«Я почав помічати дрібниці, на які раніше не звертав уваги: можливість обійняти близьких, спати в м’якому комфортному ліжку, їсти смачну їжу. Коли я приїжджаю у відпустку чи на ротацію, я намагаюся жити на повну потужність і просто вбирати в себе цей мирний світ».
Після перемоги прикордонник мріє сісти з дружиною в автомобіль і без поспіху проїхати Європою. Каже, після цього із задоволенням повернеться до звичайного життя – роботи, ремонту, сімейних турбот і мирних планів.
Стань частиною команди Мукачівського прикордонного загону 
 Контакти: +380660202662
 Адреса: м. Мукачево, вул. Недецеї, 45


TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар