Чому громада роками не бачила багатодітну родину, в якій 13 дітей, із них 8 неповнолітніх, жили в умовах, що загрожували їхньому життю та здоров’ю? Чому діти були позбавлені права на освіту, належне харчування, медичну та соціальну допомогу? І чому відповідальні служби почали діяти лише після візиту Представника Омбудсмана?
Права дитини не можуть залежати від місця проживання, національності чи соціального статусу. Кожна дитина має гарантоване Конституцією України та міжнародними договорами право на життя, охорону здоров’я, освіту, безпеку, соціальний захист і належні умови для розвитку.
Саме тому у межах здійснення парламентського контролю Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області
Андрій Крючков здійснив моніторинговий візит до місця компактного проживання представників ромської національної меншини (спільноти) у селі Батрадь Батівської селищної ради.
Під час моніторингу виявлено багатодітну родину, у якій виховується 13 дітей, із них 8 — неповнолітні. Родина тривалий час проживала у вкрай неналежних умовах, що створювали реальну загрозу життю та здоров’ю дітей.
Моніторинговою групою встановлено, що діти фактично були позбавлені належного доступу до освіти, соціального захисту, медичної допомоги та достатнього харчування. Попри очевидні ознаки складних життєвих обставин, сім’я не перебувала на обліку, не отримувала необхідних соціальних послуг, а відповідальні служби роками не вживали дієвих заходів для захисту дітей.
Особливе занепокоєння викликав випадок дитини з вродженою аномалією розвитку обличчя (хейлосхіз), яка тривалий час не отримувала необхідної спеціалізованої медичної допомоги. Бездіяльність у таких випадках ставить під загрозу не лише здоров’я дитини, а й її подальший розвиток та якість життя.
Не менш тривожним є й те, що уповноважені служби територіальної громади жодного разу не здійснювали відвідування місця компактного проживання цієї родини. Це свідчить про відсутність належної системи раннього виявлення сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та неналежне виконання покладених законом повноважень.
Водночас уже після реагування Представника Уповноваженого ситуація почала змінюватися. Забезпечено проведення необхідного оперативного лікування дитини, розпочато роботу із залученням фахівців інклюзивно-ресурсного центру, організовано надання соціальної підтримки та вживаються заходи для відновлення порушених прав дітей.
Проте виникає закономірне запитання: чому всі ці дії стали можливими лише після парламентського контролю? Де були відповідальні служби раніше? Чому діти роками залишалися поза увагою системи, яка створена саме для їхнього захисту?
Кожен такий випадок — це не лише історія окремої родини. Це показник того, наскільки ефективно або неефективно працює система захисту дітей на рівні територіальної громади. І коли органи місцевого самоврядування не виявляють сім’ї, які потребують допомоги, першими страждають саме діти.
Офіс Омбудсмана України в Закарпатській області продовжує парламентський контроль за додержанням прав дітей та вимагатиме від уповноважених органів повного усунення виявлених порушень, притягнення винних осіб до відповідальності у разі наявності підстав та недопущення подібних випадків у майбутньому.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
