З Харківщини — у новий дім: історія кота, який пішов за прикордонниками Чопського загону

Коли після кількох місяців бойової роботи на Харківщині підрозділ Дмитра виходив на ротацію, ніхто навіть не думав, що додому повернеться ще один боєць. Маленьке кошеня мовчки пішло слідом за прикордонниками. Воно не відставало ні на крок, ніби відчувало: іншого дому в нього вже не залишилося.

Спершу кошеня просто приходило до бліндажа. Військові підгодовували його, гладили, а коли випадала хвилина перепочинку — гралися з ним. Дуже швидко воно зрозуміло, що поруч із прикордонниками безпечніше, ніж самому серед війни. Поступово кіт став справжнім талісманом підрозділу. Зустрічав хлопців після виходів на завдання, засинав поруч у бліндажі, забирався на руки під час коротких хвилин відпочинку й ніби допомагав хоча б ненадовго забути про війну. Так кіт, який пережив вибухи, бліндажі та постійні обстріли, став своїм серед військових. Саме тоді він отримав ім'я Фішка.

Коли настав час виходити на ротацію, Дмитро вже не уявляв, що залишить його. Та вибір зробив сам Фішка — просто пішов за своїми людьми. Попереду була довга дорога. Прикордонник посадив кошеня до рюкзака і вирушив.

Дмитро родом із Тернопільщини. Саме туди Фішка поїхав разом із ним, коли прикордонник вирушив у відпустку.

Удома на нового улюбленця вже чекала вся родина. Найбільше — маленька донька Дмитра, якій прикордонник не раз телефоном розповідав про кошеня. Фішка швидко освоївся, подружився з іншими котами й собаками та став повноправним членом великої родини. Сьогодні Фішка вже не знає, що таке вибухи чи бліндажі. 

А прикордонник лише усміхається:

— Схоже, тоді на Харківщині це не ми знайшли його. Це він обрав нас.