"Історія з
тиском на Представника Уповноваженого в Закарпатській області виявила проблему значно глибшу, ніж
діяльність окремого ТЦК та СП. Стало очевидним, як навколо явних порушень прав людини формується цілий хор тих, хто готовий «підспівувати» та виправдовувати причетних. Мовляв, війна — отже, можна не ставити зайвих запитань. Мобілізація — отже, на порушення можна заплющити очі. А того, хто говорить про незаконні дії, можна переслідувати.
Я називаю таку логіку умовною «партією війни та корупції». Її представники можуть мати різні посади, професії та погляди. Але об’єднує їх одне: готовність прикривати словом «війна» те, що не має нічого спільного ані з обороноздатністю, ані із сильною армією.
❗️Тому хочу запитати тих, хто сьогодні виправдовує насильство: вас справді все влаштовує — навіть коли українців та українок б’ють? Кого ви тоді захищаєте? Тих, хто порушує закон, прикриваючись війною? Де для вас проходить межа допустимого? І де межа цієї логіки — будемо воювати «до останнього українця»? Війна не може бути виправданням для насильства над власними громадянами.
Сильна держава — це не держава, де можна незаконно затримати людину, застосувати силу, провести ВЛК «для галочки», відправити тяжкохворого до війська, а потім атакувати того, хто наважився про це сказати. Сильна держава — це держава, де закон один для всіх.
Україні потрібна мобілізація. Сили оборони потребують поповнення. Але війна не скасувала Конституцію. Не скасувала людську гідність. Не дала нікому індульгенції на беззаконня.
‼️Саме тому Офіс Омбудсмана України стоятиме по інший бік цієї межі — на боці миру, закону та прав людини. Закон — це те, що відрізняє нашу державу, яку ми захищаємо, від держави-агресора. Якщо після викриття порушень намагаються тиснути вже на Представника Уповноваженого — це лише підтверджує, наскільки важливо не мовчати. Шила в мішку не сховаєш. Правду від суспільства — теж" -
заявив Омбудсман України Дмитро Лубінець.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
"Історія з тиском на Представника Уповноваженого в Закарпатській області виявила проблему значно глибшу, ніж діяльність окремого ТЦК та СП. Стало очевидним, як навколо явних порушень прав людини формується цілий хор тих, хто готовий «підспівувати» та виправдовувати причетних. Мовляв, війна — отже, можна не ставити зайвих запитань. Мобілізація — отже, на порушення можна заплющити очі. А того, хто говорить про незаконні дії, можна переслідувати.
