Щорічно рівень води в озері Синевир виглядає по свому і цього літа не є виключенням. Водне дзеркало стало меншим, рівень води знизився, а окремі потічки, які живлять озеро, через тривалий дефіцит опадів практично пересохли. Для багатьох відвідувачів така картина може виглядати тривожно. Проте важливо розуміти, що нинішнє обміління озера має природне гідрологічне пояснення і не пов’язане з відведенням води чи іншим людським втручанням у витік озера.
Ми звикли бачити знамените «Морське око» повноводним і дзеркально спокійним. Тому, коли берегова лінія відступає, це може викликати подив і навіть тривогу.
Але природа не завжди виглядає однаково.
Синевир — не ізольована водойма, а складна природна гідрологічна система. Вода надходить до озера з його водозбірного басейну — передусім із потоків, що стікають із гірських схилів, а також безпосередньо з атмосферних опадів.
Офіційні матеріали спостережень та моніторингу НПП «Синевир» зазначають, що водний режим озера суттєво змінюється протягом року. Рівень води залежить від кількості опадів, танення снігу та притоку з потоків. У посушливі періоди природно формується літньо-осіння межень — час найнижчої водності.
Цьогорічна ситуація особливо помітна через тривалий спекотний і сухий період. Коли дощів недостатньо, гірський водозбір перестає отримувати необхідну кількість вологи. Ґрунт, лісова підстилка та підземні горизонти поступово віддають накопичену воду, а невеликі гірські потоки слабшають і можуть повністю пересихати. Саме це зараз і спостерігається на окремих притоках озера Синевир.
Як відомо, озеро Синевир належить до типу завальних і утворилося внаслідок давнього гірського зсуву, який перегородив долину потоку. Водночас природна гребля не є абсолютно герметичною. Через неї сформувався природний підземно-поверхневий шлях відтоку води. Потік виходить із природного масиву приблизно за 100 метрів від озера. Тобто Синевир — проточне озеро. І тут діє простий природний баланс - надходження води, накопичення її в озері та природний відтік.
Коли надходження води велике — після тривалих дощів або активного танення снігу — рівень озера підвищується. Однак, коли ж опадів мало, притоки слабшають, а природний відтік продовжується, вода з водойми поступово втрачається. Власне, саме це зараз і відбувається. Зниження рівня води в озері автоматично означає зменшення площі його поверхні.
За даними НПП «Синевир», природна амплітуда коливань рівня води в озері може сягати 4–7 метрів, а площа водного дзеркала відповідно змінюється приблизно від 4,45 до 7,58 га. Об’єм води також може коливатися від приблизно 350 до 460 тисяч кубічних метрів.
Тому Синевир не має однієї сталої площі, яка залишалася б незмінною протягом року.
Коли рівень високий — озеро розливається ширше по своїй природній улоговині.
Коли рівень падає — частина мілководних ділянок оголюється, і водне дзеркало візуально стає значно меншим.
Це не означає, що озеро «зникає». Це означає, що його природна гідрологічна система перебуває у фазі низької водності.
Саме це питання часто виникає у відвідувачів, які бачать нинішній рівень води.
Важливо наголосити, що нинішнє обміління не є наслідком перекриття чи відведення витоку озера людиною.
Відтік води з озера є частиною природної будови водойми, що саморегулюється і кількість води, яка витікає, функціонально пов’язана з її надходженням. Більшу частину року витік може переважати над припливом, але після періодів значного поповнення озеро має запас води, який поступово витрачається.
Тому твердження, що нинішня мала водність Синевира обов’язково свідчить про чиєсь втручання у витік, не відповідає гідрологічній природі озера.
Особливо цікаво, що нинішні маловодні періоди мають свої історичні паралелі. За спогадами місцевих жителів, близько 80 років тому, у середині ХХ століття, рівень води в Синевирі також суттєво знижувався. Тоді водойма відкривала значно більші ділянки суші, а до центрального острівця можна було дістатися суходолом — своєрідною косою, яка утворювалася внаслідок відступу води.
Природа не стоїть на місці. Вона змінюється. І наше завдання — не вигадувати причини цих змін, а вміти їх розуміти та берегти те, що маємо.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
