Закарпатець Петро Симканич з Білок відзначив 90 - річчя

Оминати увагою людей, котрі творили епоху в певній сфері й надихали інших, було б невиправним гріхом. У неділю своє красне 90-річчя зустрів Петро Янович Симканич з Білок. Це Богом даровані роки. І це чудовий привід згадати про нього як про особистість. Він пов’язав свою долю з будівництвом і запам’ятався усім не лише чудовим професіоналом, а й людиною з добрим серцем. 

 Свого часу вирішив, що замало мати золоті руки, а потрібна ще й профільна освіта. У 1970 році, після служби у війську, Петро Янович закінчив Чернівецький будівельний технікум і вже незабаром працевлаштувався майстром в Іршавське ремонтно-побутове обслуговування населення. Переважно ця організація займалася зведенням будинків для населення. Новоспечений майстер швидко почав завойовувати авторитет, бо завжди вмів з розумінням поставитися до ситуації клієнта й допомогти з будівельними матеріалами. Для цього їздив у різні міста України. Його авторитетність помітило й керівництво. І вже з 1974 по 1979 роки ювіляр очолював згадану структуру. 

 Закохався в Єлизавету Юріївну Ігнатко, і вже незабаром зіграли весілля. У них було чимало спільного. Дружина працювала зоотехніком у місцевому колгоспі. А також полюбляла брати участь у хорі при колгоспі. І вже коли подружжя збиралося разом з родиною, то всі не могли намилуватися їх глибинним виконанням народних пісень. У них жила народна душа. Разом з дружиною виростили й виховали двох дітей: донечку Оксану та сина Петра. Тішиться ювіляр здобуткам своїх трьох онуків та радіє крокам у житті правнучки.

 Хоч вже пересувається з паличкою, але щиро вдячний Богу за подаровані роки. І з нагоди ювілею дуже радів різним гостям. 

*** 

 Привітати з 90-річчям Петра Яновича прийшли Білківський сільський голова Василь Зейкан, начальниця відділу соціального захисту населення сільської ради Ольга Кудрей. Керівник громади вручив ювіляру велику ікону та інший подарунок. Звісно, всі бажали йому міцного здоров’я та довголіття, а також зустріти сторіччя і зібратися з усіма за святковим столом, заспівавши «Многая літ…».