У Мукачеві розпочали підготовчий етап до майбутніх ремонтно-реставраційних робіт на фасаді Мукачівської Ратуші. Саме на цьому етапі фахівці мають встановити, якою була будівля на початку ХХ століття, які матеріали використовувалися під час її оздоблення та якою могла бути первісна кольорова гама фасаду.
З цією метою відбулася робоча зустріч спеціалістів Управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради з архітекторами та художниками-реставраторами ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» із Києва ( керівник Дмитро Трохименко).
Під час зустрічі обговорили проведення хіміко-технологічного дослідження будівлі. Воно має визначити склад і властивості матеріалів, з яких виконаний фасад, особливості їхнього стану та історичні шари оздоблення. Результати таких досліджень допоможуть фахівцям підібрати відповідні технології та матеріали для подальших реставраційних робіт.
Важливою складовою підготовки є також історико-архітектурне дослідження Ратуші. Для роботи фахівцям передали наявні архівні матеріали, які допоможуть простежити історію будівлі, особливості її архітектури та зміни, яких вона зазнавала протягом понад століття.
До цієї роботи безпосередньо залучений дослідник історії архітектури Олег Олашин. Він працює над дослідженням Мукачівської Ратуші ще з 2021 року і нині готує історико-архітектурну довідку по будівлі з аналізом її первісної колористики та втрат фасаду в межах комплексного наукового дослідження.
Одним із важливих питань цього дослідження є те, якою була Ратуша на момент свого будівництва у 1903–1904 роках.
Автором проєкту будівлі був будапештський архітектор Янош Бобула молодший. В архітектурі Ратуші поєдналися неоготичні та романські елементи з декоративними рисами угорської сецесії. Саме особливості архітектурного стилю, історичні матеріали та результати майбутніх досліджень мають допомогти встановити первісне оздоблення будівлі.
Окрему увагу приділяють колористиці фасаду.
За попередньою науковою гіпотезою, основні площини фасаду могли мати пісочні та кремові відтінки, які імітували натуральний камінь — вапняк або пісковик. Окремі архітектурні елементи могли відрізнятися за тональністю, створюючи характерний ефект кам’яної кладки.
«Оскільки стилістичною основою ратуші є неоготика, фасад мав імітувати натуральний камінь — тесаний вапняк або пісковик», — пояснює Олег Олашин.
Водночас декоративні елементи, характерні для угорської сецесії, могли мати більш виразне кольорове оформлення.
Втім, остаточні висновки щодо первісної колористики мають ґрунтуватися не лише на стилістичних аналогіях чи архівних фотографіях. Важливим етапом стане стратиграфічне зондування фасаду, яке дозволить дослідити послідовність історичних шарів фарбування та оздоблення.
«Є вірогідність, що ця гіпотеза підтвердиться стратиграфічним зондуванням фасаду», — зазначає Олашин.
Питання майбутнього вигляду Ратуші вирішуватиметься на основі комплексного наукового дослідження. Йдеться не лише про визначення кольору фасаду, а про вивчення будівлі як цілісної архітектурної пам’ятки — її матеріалів, конструктивних та декоративних елементів, історичних змін і втрат.
Підготовчі роботи мають стати основою для подальших ремонтно-реставраційних заходів. Їхня мета — не просто оновити фасад Мукачівської Ратуші, а максимально зберегти його автентичність та історичну цінність.
Фото: Олег Олашин, Дмитро Трохименко
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
