Побратими давно називають просто «Панночкою». Її тридцять п’ять років - це вік безпомилкової впевненості, за якою стоїть чимало: роки на дніпровській «швидкій», де кожна зміна вчить приймати рішення за секунди, дипломи медичного коледжу в Дніпрі та Харківського університету, а також нескінченні онлайн-марафони та міжнародні конференції. Вона вільно володіє англійською і навіть трохи знає Ідіш — мову, що колись лунала у затишних двориках її дитинства.
Крові вона не боїться давно. Руки роблять усе автоматично й без найменшого тремтіння: може і швидко перев’язати розбиту кінцівку, і накласти міцні шви. Вікторія вчиться щомиті, бо зупинка в її професії дорівнює зупинці серця.
Контракт на три роки зі 101-ї обр ТрО вона підписала усвідомлено. Порадив давній друг сім’ї – він служить у 101 обр ТрО. Спілкуючись з ним «Панночка» чула дуже багато добрих слів про колектив, який став для нього рідним. Вікторія вирішила приєднатися.
Дома на неї чекає доросла донька, якій от-от виповниться вісімнадцять, і яка вже твердо вирішила піти маминою дорогою — у медицину.
— Я багато можу, — спокійно каже Вікторія, — Я можу допомогти вижити. Це важливо. Я хочу, щоб мої знання та досвід принесли користь хлопцям на фронті та Україні. Ми всі повинні захищати нашу землю. Якщо ми це не зробимо, то нам не буде місця.
Але війна не скасувала її сутності. У вільні хвилини, попри втому, «Панночка» не випускає з рук не лише скальпель, а й кулінарні приладдя. Її пристрасть — готування. Навіть на передовій вона намагається підгодувати побратимів свіжими гарячими стравами чи хоча б рясними бутербродами зробленими з любов'ю.
— Вони в мене і заліковані, і перегодовані, — сміється вона теплим, рідним сміхом.
Роль жінки-воїна у військовому колективі особлива. Вікторія — це не лише професійна допомога на операційному столі, а й та сама невидима нитка, що тримає людське в людях. Це м'яке слово після важкого дня, материнська увага, коли хлопець мовчки дивиться в одну точку, і щирі розмови про те, що справді болить усередині.
Вона мріє про день, коли закінчиться війна, коли небо над Дніпром і над усією Україною стане мирним. Але своє майбутнє вона вже не уявляє осторонь армії — її шлях тепер назавжди пов'язаний із військом.
Долучайтеся до лав 101 обр ТрО!
Війна без нас не закінчиться!
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
