Коли Аліна вперше почала навчати Хамера шукати наркотики, нічого не виходило. Перед собакою розклали валізи й сумки, але той лише спантеличено роззирався довкола. Він не розумів, навіщо їх нюхати.
Аліна засмутилася. Це був її перший справжній досвід у кінології, і вона усвідомлювала власну недосвідченість. Викладач у навчальному центрі заспокоював: «Не засмучуйся. Це собака, він тільки вчиться. І ти вчишся - ти ж не народилася кінологом».
Тоді дівчина просто присіла поруч, подивилася в його очі, погладила кудлату морду й тихо мовила:
- Хамерок, ну давай. Я в тебе вірю…
І Хамер почав працювати. Опустив ніс до сумок і взявся ретельно їх обнюхувати. Аліна зраділа так, що її «Ура!» почули здається усі навколо. Саме тоді вона вперше відчула, що між ними починає з'являтися справжній контакт.
У Державній прикордонній службі України Аліна Гобан із 2020 року. За цивільним фахом вона медсестра, а згодом здобула ще й магістерський диплом у сфері правоохоронної діяльності.
Проте серце завжди лежало до кінології. Перша спроба у 2021 році виявилася невдалою через травму, але у 2024-му Аліна повернулася. Цього разу - зі своїм власним чотирилапим другом.
Англійського кокер-спаніеля Хамера вона взяла ще семимісячним цуценям із розплідника у Львові.
«Львівський парубок, який вже цілком став закарпатцем», - усміхається прикордонниця.
Кличку від попередніх господарів змінювати не стала, а згодом виявилося, що в них навіть дні народження майже поруч: у неї - 4 травня, у нього - 8-го.
Навчання вони проходили за так званим «іспанським методом», коли весь процес пошуку будується як захоплива гра.
Для Хамера м'ячик важливіший за будь-які ласощі, саме він став головною винагородою під час навчання. Пошук собака сприймає як гру: знайшов потрібний запах, подав сигнал - отримав можливість погратися з улюбленою іграшкою.
Сьогодні трирічний Хамер спеціалізується на виявленні наркотичних засобів. Його робочий азарт помітно одразу: хвіст починає активно махати, а виявивши потрібний запах, пес лягає поруч і голосно гавкає.
Але Аліна цінує Хамера не лише за його роботу. Вона переконана, що він відчуває настрій людей. Навіть тих, кого бачить чи не вперше. Якось вони поверталися зі зміни з пункту пропуску, поруч сиділа військовослужбовиця, яка була чимось сильно засмучена. Хамер тихо підійшов до неї, просто поклав голову їй на коліна і став чудовим антистресом.
І саме собака, зізнається дівчина, багато в чому навчив її саму емпатії та вмінню помічати те, що інші не завжди висловлюють словами.
У побуті Хамер - доброзичливий і спокійний пес. Він любить людей, із задоволенням бавиться з іншими службовими собаками на кордоні. А його фірмова кумедна звичка - відпочивати на підлозі, витягнувши задні лапки назад, мов маленьке жабеня.
Бувають, щоправда, й моменти, коли службова дисципліна раптом поступається звичайній собачій цікавості. Іноді Хамер із дитячим азартом може помчати на найближчий город, а повернутися звідти повністю в болоті та реп'яхах, додаючи господині роботи після виснажливої зміни.
Зі свого досвіду цивільним господарям Аліна радить насамперед не поспішати. Собака не завжди відразу розуміє, чого від неї хочуть. Іноді господареві може здатися, що тварина просто не слухається, хоча насправді їй потрібен час, щоб розібратися в ситуації. Крик і агресія, переконана кінологиня, тут точно не допоможуть.
- Коли вже здається, що терпіння уривається, треба просто глибоко вдихнути й терпляче продовжувати далі, – каже Аліна.
Після зміни вони повертаються додому. Хамер засинає поруч. На службі - надійний напарник. Вдома - улюблений пес, якому дозволено все. Навіть зіштовхувати її на край ліжка.
Долучайся до Мукачівського прикордонного загону:
м.Мукачево, вул. Недецеі, 45
066 020 26 62
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
