До повномасштабного вторгнення він жив звичайним цивільним життям: мешкав разом із мамою у рідному селі неподалік Костянтинівки, а після закінчення школи повністю присвятив себе праці у власному господарстві. Проте рік тому він ухвалив тверде та свідоме рішення — доєднатися до лав Збройних Сил України та захищати рідну землю.
Свій шлях у війську «Кунжут» розпочав через рекрутинг: залишив заявку на сайті
Work.ua і почав розглядати вакансії. Серед кількох варіантів його найбільше вразило спілкування з рекрутерами 101-ї бригади — вони проявили щиру увагу, допомогли підібрати максимально відповідну посаду та взяли на себе супровід в оформленні документів. У результаті він підписав контракт «18–24. Дрони».
Емоційно найважчим кроком було залишити вдома найріднішу людину — маму. А вже за півроку війна підступила впритул, і «Кунжуту» довелося дистанційно організовувати її термінову евакуацію з прифронтового села за допомогою волонтерів і екіпажу «Білий янгол». Сьогодні це село окуповане ворожими військами, а рідна домівка вщент зруйнована.
«Я втратив свій дім двічі — спочатку під Костянтинівкою, а потім війна прийшла і до нашої другої домівки біля Дружківки», — зі смутком згадує «Кунжут».
Після проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП) «Кунжут» потрапив у підрозділ, де успішно опанував мистецтво керування безпілотниками. Найбільше у пам'ять врізався найперший бойовий вихід: автівка, в якій рухався екіпаж, підірвалася на ворожій міні. На щастя, усі побратими залишилися живими, обійшовшись контузіями.
Максимальний термін, який «Кунжут» безперервно провів безпосередньо на бойових позиціях, становить 56 днів. Увесь цей час його екіпаж працював без відпочинку: проводив аеророзвідку, виявляв замасковані позиції ворога та точно коригував вогонь української артилерії.
«До служби я уявляв це зовсім інакше: думав, що буду наодинці сидіти в бліндажі й просто пускати дрон. Але насправді ми стали єдиним організмом, згуртованим екіпажем, де кожен робить свій внесок у спільну справу. Я, наприклад, крім безпосереднього керування "пташкою", часто беру на себе обов'язки кухаря. Приготувати щось дійсно смачне з обмеженого набору продуктів у польових умовах — це той ще виклик, але в мене виходить, і хлопці завжди задоволені.
А ще перед кожним бойовим виходом я обов'язково телефоную мамі й прошу її помолитися за мене та моїх побратимів. Після цього я абсолютно впевнений: усе буде добре і ми повернемося неушкодженими».
«Кунжут» легко адаптувався до жорстких умов бойових дій, адже ріс у прифронтовій зоні й змалку звик до звуків вибухів та прольотів ворожої авіації чи дронів. Понад усе боєць мріє про день нашої Перемоги, після якого він зможе повернутися до спокійного мирного життя, звести власними руками новий дім замість утраченого та знову займатися улюбленою справу на рідній землі.
Долучайся до лав 101 обр ТрО.
Телефонуй: 075-925-59-96
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
