Коли Дмитро повертається додому після служби, Фаєр зустрічає його так, ніби вони не бачилися цілий рік. Німецька вівчарка стрибає, радіє, не приховує емоцій. Хоча весь цей час поруч Дмитрова дружина, донька, прогулянки та ігри.
«Для мене три дні швидко пролітають на службі, а для собаки це може бути як місяць, що мене не бачила», - каже Дмитро.
Фаєру три роки. Дмитро взяв його коли після фронту та поранення перевівся до Мукачівського прикордонного загону.
Дмитро служить із 2014 року. Встиг побувати на сході ще під час АТО, потім служив у зоні ООС, а повномасштабну війну зустрів на Луганщині. Після кількох ротацій і поранення вирішив перевестися та продовжив службу у Мукачівському прикордонному загоні.
Тут через стару травму ноги йому вже було складно працювати у звичному режимі. А потім з'явилася пропозиція спробувати себе в кінології.
Собаки були в його житті ще з дитинства, тому Дмитро погодився.
П'ять місяців навчання у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України і він почав служити в одному з кінологічних підрозділів загону.
Фаєра серед кількох собак Дмитро вибрав майже одразу. Каже, сподобався чорний, вгодований німець. Собаку передали йому дев'ятимісячним. Відтоді вони майже не розлучаються.
Фаєр спеціалізується на пошуку наркотичних речовин. На службі вони відпрацьовують слухняність, огляд речей і транспортних засобів, регулярно тренуються та підтримують робочі навички.
Часто Дмитро і Фаєр беруть участь у показових виступах. Їх запрошують на різні заходи, зокрема зустрічі з дітьми. Для малечі така зустріч із службовим собакою зазвичай стає окремою подією. Фаєр демонструє, як виконує команди та працює разом із кінологом, а після виступу залюбки приймає увагу маленьких глядачів.
Для Дмитра це теж важлива частина роботи. Він хоче, щоб діти бачили в прикордонниках не лише людей у формі, а й тих, хто працює поруч із тваринами, тренує їх і піклується про них.
Кінологія для нього давно стала чимось більшим, ніж просто службовий напрям.
Після фронту йому було важливо знайти заняття, яке давало б можливість переключатися. Собака в цьому сенсі виявився хорошим партнером. Прогулянки, тренування, ігри, звичайне спілкування - усе це стало частиною нового щоденного ритму.
Дмитро багато часу проводить із Фаєром і поза службою. Під час прогулянок вони бігають, граються, відпрацьовують команди. Кінолог намагається підтримувати собаку у хорошій фізичній формі й постійно закріплювати його навички.
Після служби Фаєр змінюється. Він уже не службовий собака, якому потрібно виконувати команди. У приватному будинку бігає подвір'ям, купається, грається зі своїми іграшками.
У родині до нього ставляться як до повноцінного члена сім'ї. Поки Дмитра немає, за собакою доглядають дружина та донька. Є в будинку й ще одна домашня улюблениця - кішка Пепа. З Фаєром вони теж знайшли спільну мову і часом бігають та граються разом.
Сам Дмитро ставиться до собаки дещо інакше, ніж на початку своєї кінологічної роботи. За час навчання він зрозумів, наскільки багато в цій професії залежить не лише від команд, а від взаєморозуміння.
Він переконаний, що хороший кінолог має бути уважним і добрим до тварини. Фізичне покарання не допомагає побудувати нормальний контакт. Натомість працюють гра, похвала, ласощі й довіра.
Для Фаєра найкраща винагорода - гра з господарем. І ще одна важлива річ, це постійна увага до собаки. Якщо не займатися ним, поступово зникатимуть і навички слухняності, і робочі навички.
Тому Дмитро тренує Фаєра навіть тоді, коли вони просто гуляють. А вдома дозволяє йому залишатися просто собакою.
Мабуть, саме це й змінило для Дмитра значення кінології. Спочатку він ішов у неї через обставини. Потім зрозумів, що йому подобається.
Прикордонник не виключає, що залишиться в кінології й після служби. Каже, що має достатньо досвіду, щоб спробувати застосувати його вже в цивільній справі.
А поки Фаєр залишається його напарником. На службі - собакою, який готовий у будь-який момент виконати свою роботу. На показових виступах - тим, хто легко знаходить спільну мову з дітьми. Вдома - улюбленцем, якому купують басейн, чобітки й іграшки.
І тим, хто щоразу зустрічає господаря так, ніби чекав його набагато довше, ніж минуло насправді.
Долучайся до Мукачівського прикордонного загону:
м.Мукачево, вул. Недецеі, 45
066 020 26 62
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
