У вівторок, 11-го грудня, в Ужгородському прес-клубі відбулася зустріч викладачів кафедри журналістики з медійниками краю. На запитання присутніх відповідали Юрій Бідзіля, Галина Шаповалова, Ярослава Шебештян, Галина Шумицька, Володимир Тарасюк та Василь Путрашик.
Дві магнітоли, два мікрофони, чотири диктофони… Тепер це важно собі навіть уявити будь-кому із студентів-журналістів, але саме таке технічне оснащення – реалії першого випуску відділення журналістики. А набирали їх 15 років тому...
Тож чому нинішні студенти трохи балувані? Та тому що тепер відділення журналістики УжНУ – один із найпотужніших осередків підготовки журналістських кадрів в Україні.
Телерадіоцентр підрозділу визнаний другим за потужністю й технічним оснащенням (завідувач – Іван Іванович Бабущак). Здобуття та шліфування практичних навичок майбутніх медіафахівців забезпечують потужні медійні платформи: обласна студентська газета «Погляд», визнана третьою в Україні серед такого типу видань (головний редактор – Володимир Юрійович Тарасюк), гордість відділення – найсучасніша медіаплатформа – сайт відділення журналістики http://mediazakarp.at.ua/ (адміністратор – Василь Іванович Путрашик), прес-клуб молодого журналіста «Медіаперспективи» (голова – Галина Василівна Шумицька).
Здобутки цього структурного підрозділу УжНУ високо оцінюють не лише українські колеги, а й закордонні експерти, зокрема Тресту Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі, шведського медіаінституту FOJO.
А починалося все…
Ідея зародження кафедри виникла у тодішнього декана філологічного факультету – доктора філологічних наук, професора Валентини Володимирівни Барчан. Тоді в столичному Інституті журналістики будь-які спроби створити відповідну кафедру в Ужгородському університеті сприймали досить скептично, всіляко відхрещуючись від цього процесу. «Мовляв, це література на бігу, потрібно бути оперативним, а ви – філологи», – згадує Юрій Михайлович Бідзіля, нинішній декан, завідувач кафедри журналістики. На той час в Україні функціонували тільки три осередки підготовки журналістів – у Києв, Львові та Дніпропетровську. «Не сприймав нас не лише Київ, а й рідний медіапростір. На місцевому рівні тривалий час треба було доводити, що ми чогось варті», – каже Юрій Михайлович. Незважаючи на всі перешкоди, відділення все ж таки розпочало впевнено простувати інформаційним простором краю.
Нині кафедра журналістики – це потужний науково-практичний осередок, що налічує дванадцять викладачів. Для порівняння: починався з п’яти ентузіастів. Першопрохідцями були десятеро студентів, з яких закінчило відділення всього п’ять: «Це через те, що були надто суворими», – каже Юрій Михайлович Бідзіля.
2004-ого року викладачами та студентами відділення була створена громадська організація «Медіаперспективи», яка виграла грант від американського посольства на придбання техніки для телерадіостудії. Саме з того часу й почалася активна міжнародна співпраця. Згодом вже були і проект Тресту Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі «Розвиток медіанавичок – Україна», проект зі шведським медіаінститутом FОJO, стажування у США.
Під час прес-конференції відповіли й на постійні закиди багатьох журналістів, мовляв, чому студентів навчають не практики, а теоретики? «Університет – це наукова установа. Тому саме науковці, що ґрунтовно знають тему, серйозно над нею працюють, повинні викладати», – відповідає Володимир Юрійович Тарасюк. Його підтримує Ярослава Михалівна Шебештян: «Ця дискусія надумана. Теорії без практики не буває, це взаємопов’язані сфери діяльності, що перебувають у діалектичній єдності. Не обов’язково Ейнштейну було літати до зірок, аби сформувати теорію виникнення Всесвіту. Аби Армстронг ступив на місяць, треба було, щоб народилися теоретики Галілей, Коперник».
«Найголовніше наше досягнення – це ми: студенти, викладачі, наші випускники, які своєю працею, своїми успіхами доводять якісність спільно виконаної роботи», – зауважує Галина Валентинівна Шаповалова.
У людському вимірі 15 років – підлітковий вік. Якраз той самий переломний період, коли починаєш розплющувати очі на певні реалії життя, вже не тільки дивитися, а й осмислювати.
За плечима – іноземні стажування, видання монографій, словників, підручників, визнання в науковому просторі, успішні студенти-випускники. Попереду – багато роботи, планів, зокрема й створення електронної бібліотеки, прагнення постійного самовдосконалення та розвитку. «Наша мета – навчити виготовляти якісний медіапродукт. Ми вчимо якісним стандартам журналістики. Вже потім кожен зі студентів потрапляє в реалії життя й обирає свій вектор у професійному житті», – стверджує Галина Василівна Шумицька.
З нагоди 15-річчя відділення журналістики викладачі й студенти радо запрошують усіх зацікавлених на День відкритих дверей, що відбудеться 18-го грудня о 12:00 в актовій залі Інституту економіки і міжнародних відносин УжНУ (економічний факультет).
Галина Михайлова, студентка відділення журналістики
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
