Сьогодні Чинадіївська громада зібралася, щоб віддати останню шану своєму землякові, військовослужбовцю Турянчик Тарасу Васильовичу, який передчасно відійшов у вічність.
Є прощання, до яких неможливо підготуватися. Скільки б не було сказано слів, скільки б людей не прийшло розділити скорботу, для найрідніших цей день назавжди залишиться болючою межею між тим, що було, і тим, чого вже ніколи не буде.
Сьогодні знайомі вулиці стали дорогою останнього прощання. Дорогою, якою наш земляк пройшов востаннє, залишаючи позаду все, що було частиною його життя.
Військова служба, життєві випробування, особисті переживання, зустрічі та розлуки — за кожною людською долею стоїть значно більше, ніж ми можемо побачити чи знати. І кожна така доля заслуговує на пам’ять та повагу.
Провести військовослужбовця в останню дорогу прийшли рідні, близькі, друзі, представники місцевої влади та жителі громади. У спільній молитві, у схилених головах, у мовчазній присутності людей відчувалася шана до земляка та співпереживання його родині.
Сьогодні завершилася його земна історія. Але залишилися люди, які пам’ятатимуть його таким, яким знали за життя. Залишилися спогади, які не стерти роками, і слова, які тепер звучатимуть лише в пам’яті.
Нехай Господь прийме його душу у Свої обійми, а рідним дарує душевні сили пережити непоправну втрату.
Сьогодні ми сказали останнє «прощавай». Нехай за ним залишиться світла пам’ять, яка житиме довше за слова.
Вічний спокій душі нашого земляка.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
