Для прикордонника Михайла на псевдо «Хамелеон» перший виїзд у зону бойових дій став серйозним випробуванням на мужність і витримку.
Чоловік, який до мобілізації займався торгівлею, встановленням вікон і дверей, їздив на заробітки за кордон, тепер мав швидко адаптуватися до реалій війни - постійних обстрілів, цілодобової загрози ворожих дронів і життя, де кожен день може стати критичним.
Михайло родом із міста Турка, що на Львівщині. У жовтні 2024 року його мобілізували до Державної прикордонної служби України та призначили до Чопського прикордонного загону. Згодом він був переведений до бойового підрозділу, пройшов необхідну підготовку й вирушив виконувати завдання на схід України. Каже, що це була зовсім інша реальність, до якої неможливо підготуватися лише за розповідями чи відео.
«Перший виїзд, звичайно, важко давався, бо спочатку було багато різних думок і страхів. Коли дивишся відео, здається, що там усе легко. А насправді, коли потрапляєш у таку ситуацію, усе зовсім інакше. Спочатку було страшно, але після першого обстрілу стало легше - війна змусила вчитися швидко», - розповідає прикордонник.
На бойових позиціях Хамелеон провів близько 90 днів, виконуючи обов'язки кулеметника. Поруч - ворог, постійна загроза ударів дронів і артилерії, а кожен вихід по воду чи провізію перетворювався на небезпечне випробування. У таких умовах найбільшу ціну мали витримка, пильність і готовність у будь-яку мить прийти на допомогу побратимам.
Одного разу після вибуху ворожого дрона важких поранень зазнав прикордонник із сусіднього підрозділу. Зволікати було не можна. Уночі «Хамелеон» разом із побратимами вирушив на евакуацію пораненого, який мав тяжкі травми ока та руки. Від швидкості і злагодженості дій залежало його життя. Прикордонникам довелося подолати майже п'ять кілометрів під постійною загрозою ворожих безпілотників. Попри смертельну небезпеку, вони змогли майже непомітно дістатися точки евакуації та врятувати побратима.
Під час одного з обстрілів Михайло сам отримав контузію та травми. Того дня військові вирушили поповнити запаси води й провізії, однак їх виявив російський дрон. Після вибухів Хамелеон насамперед опанував себе, перевірив власний стан і переконався, що побратим живий. Вони змогли швидко дістатися позиції операторів дронів, де перечекали обстріл, що тривав майже весь день.
Попри все пережите, «Хамелеон» зізнається: найважчим для нього була не небезпека на передовій, а неможливість по кілька днів зв'язатися з рідними. Саме думки про дім, близьких і бажання повернутися живим стали його головною мотивацією. Після війни Михайло мріє про прості речі: мирне життя, улюблену роботу, власну сім'ю та можливість і надалі бути корисним своїй країні.
Тим, хто боїться першого бойового виходу або вагається перед військовою службою, «Хамелеон» не обіцяє, що страху не буде. Він сам добре знає, що таке страх. Втім, чоловік переконаний: справжня сила народжується тоді, коли людина знаходить у собі мужність діяти попри нього.
«Звичайно, у кожного є свої страхи, але це боротьба за нашу країну, за нашу свободу. Якщо ми не зупинимо їх там, то навряд чи вони зупиняться далі. Заради наших рідних і нашого майбутнього ми зважуємося, боремося і перемагаємо», - говорить прикордонник.
Долучайся до Чопського прикордонного загону.
м. Чоп, вул. Головна, 55а
+38 (097) 023-63-77
+38 (068) 808-15-15
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
