Під час одного з перших нічних вильотів молодший сержант Олександр Присяжнюк виявив із повітря порушників кордону. Потрібно було спрямувати до них групу реагування: передати орієнтири, пояснити напрямок руху та підказати, з якого боку підійти.
Досвіду тоді ще бракувало. Олександр бачив ситуацію на екрані, але не завжди міг точно описати її тим, хто працював на землі. Згадує, як сам ледь стримував бажання вибігти з пультом у руках і долучитися до затримання.
Завдання виконали. Цей випадок навчив його передавати інформацію та узгоджувати дії з побратимами. З кожним вильотом краще знав ділянку й упевненіше скеровував наряди.
До військової служби Олександр працював механіком у тролейбусному парку Чернівецького тролейбусного управління. Технікою цікавився змалку: батько все життя мав із нею справу, а сам він захоплювався радіоелектронікою. Механіка й електрика стали його професією, з якою пов’язував своє майбутнє.
У травні 2022 року Олександр долучився до лав прикордонників. Спершу служив у Чернівецькому загоні, а пізніше разом зі зведеним підрозділом виконував бойові завдання на Луганщині як помічник кулеметника.
Під час одного з бойових зіткнень - отримав поранення. Лікувався у шпиталі в Дніпрі, а після відновлення повернувся до побратимів.
Згадуючи Луганщину, розповідає, як вони разом молилися, думали про рідних і підбадьорювали один одного. Віра допомагала витримувати напруження, а про дружину нагадував подарований нею невеликий хрестик, який він постійно носить разом із військовим жетоном. Удома на нього чекала й мати. Знаючи, як сильно рідні переживають, за кожної нагоди виходив із ними на зв’язок.
Пережите на війні змінило його ставлення до людей. У складних обставинах зрозумів, кому може довіряти й на кого розраховувати в небезпеці. Траплялися й суперечки: через втому та напруження іноді говорили зайве. Та згодом заспокоювалися, знаходили спільну мову і пробачали одне одному. Олександр називає себе спокійною людиною, хоча визнає, що служба навчила краще розуміти власні емоції та тих, хто поруч.
Наступним етапом стало опанування безпілотників. Олександр пройшов перші курси, потім навчався працювати з більшими авіаційними комплексами. Нова спеціальність давалася непросто, складним був і іспит. Допомогли наполегливість та постійна практика.
Тепер під час польотів Олександр уважно стежить за обстановкою поблизу кордону: звертає увагу на незнайомих людей та автомобілі, помічає зміни на ділянці. Відрізняє звичні справи місцевих жителів від дій, які потребують перевірки. У разі виявлення порушників повідомляє про їхнє пересування прикордонним нарядам і групам реагування, допомагаючи провести затримання.
Після війни хоче повернутися до Чернівецького тролейбусного управління та справи, якій присвятив багато років.
А поки продовжує службу, бо знає: від його уважності та рішень залежить робота людей, які поруч.
Хочеш керувати БпЛА? Дізнайся більше про службу оператором безпілотників у Мукачівському прикордонному загоні.
м. Мукачево, вул. Недецеї, 45
066 020 26 62
067 606 65 19
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
