Так, 22 червня, з ознаками зміїного укусу до Хустської центральної районної лікарні була госпіталізована 16-річна мешканки села Монастирець. Потерпілій було введено протиотрутну сироватку. Стан здоров’я дівчини лікарі оцінюють як задовільний.
Єдиний вид змій Закарпатської області, що потенційно небезпечний для людини, гадюка звичайна. Вона відносно малорухлива змія, особливо у порівнянні з полозами.
Гадюки люблять грітися на сонці, можуть це робити і просто на стежці, на пеньках, каменях. Полюють зазвичай вночі. Харчуються переважно дрібними гризунами, жабами, комахами. При зустрічі з людиною гадюка, за правило, намагається сховатися. При загрозі нападу займає активну оборону: шипить, здійснює погрозливі кидки і небезпечні кидки-укуси, котрі найлегше провокуються рухомим об’єктом. Тому різких рухів при зустрічі з гадюкою краще не робити. Не слід брати змію за хвіст, так як не виключена можливість укусу.
Частіше за все зустрічі з гадюками відбуваються при зборі лісових ягід, грибів чи сінокосі. Щоб вберегтися від укусу гадюки, необхідно бути уважними і обережними. Ідучи в місця, де можлива зустріч з гадюками, необхідно мати відповідний одяг та взуття. Запобігають укусам гадюки високі черевики, грубі шерстяні шкарпетки; щільні, необлягаючі штани, заправлені з напуском на взуття.
При зборі грибів і ягід краще користуватися палицею достатньої довжини, щоб перевірити зарості біля того місця, де вони ростуть. Якщо в цьому місці знаходиться гадюка, вона або втече, або викриє себе. Не зайвою буде виставлена вперед палка при швидкому русі по стежці. В гадюк слабкий нюх і слух, і поява людини зненацька може завадити їй втекти. Якщо наступити на гадюку, вона може вкусити.
Потрібно бути особливо уважним, перед тим як ступати в зарослі ями. Не слід влаштовувати ночівлю поблизу трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу в нору чи печеру, поряд з купами сміття. В теплі літні ночі гадюки активні і можуть приповзти до вогню. При пересуванні вночі необхідно освітлювати дорогу ліхтариком. Слід щільно закривати вхід в намет, щоб гадюка не могла туди заповзти. Якщо намет не був щільно закритий, або при ночівлі без намету, перед тим як скористатися постіллю, потрібно її оглянути, особливо спальний мішок. Слід пам’ятати, що миші приманюють гадюк.
Укус гадюки спричиняє такі симптоми: наявність однієї чи двох маленьких точечок проколу на шкірі; розвиток місцевого сильного болю. У місці попадання отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, який досягає свого максимуму через 10-12 годин з моменту укусу. Можуть з’явитися головний біль, нудота, блювота, порушення зору, гарячка, сонливість, холодний піт, слабкість, утруднене дихання, злегка болять лімфатичні вузли. Людей з послабленим імунітетом чи алергією може призвести до анафілактичному шоку й смерті.
Відразу після укусу змії треба видавити із ранки кілька краплин крові, постаратися відсмоктати отруту злегка закусивши зубами шкіру, спльовуючи кров. У ротовій порожнині не повинно бути подряпин, ранок і каріозних зубів! При цьому рота бажано періодично прополіскувати водою. Обмити місце укусу перекисом водню чи слабким розчином марганцівки (йоду). Але тільки не алкоголем! Він лише прискорить всмоктування отрути. Якщо є можливість, увести антиалергічний препарат. Лягти – чим менше рухаєшся, тим повільніше розповсюджується отрута. По можливості багато пити. Викликати “швидку допомогу” чи звернутися в медпункт, де введуть сиворотку.
Найголовніше — якнайшвидше доставити постраждалого до медичної установи для надання кваліфікованої лікарської допомоги.
Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.
Категорично забороняється: накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута.
Не можна припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами; розрізати рану на місці укусу.Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довгонезагоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.
Джерело:ТУ МНС у Закарпатській області