Принаймні на стоматологічному факультеті УжНУ це відчувається вже сьогодні
Колись у цій будові на «БАМі» студенти і викладачі УжНУ обідали, проводили вечірки й дні першокурсника. Нині — це сучасний навчальний корпус наймолодшого факультету вузу — стоматологічного. Будівля і навколишня територія не лише «євровідремонтовані», корпус буквально нашпигований новітньою медичною, навчальною і комп’ютерною апаратурою. Тому не дивно, що з кожним роком конкурс під час вступу на цей факультет зростає. Напередодні цьогорічної вступної кампанії ми зустрілися з деканом факультету, доктором медичних наук Юрієм Перестою і розпитали його про становлення навчального закладу та його перспективи.
Розпочинали на ентузіазмі
Юрію Юрійовичу, як виникла сама ідея створити в УжНУ стоматологічний факультет?
– Завдячуємо цьому нашому земляку, нинішньому міністру МНС України, а у 2006 році главі Адміністрації Президента Віктору Балозі та тодішньому ректору УжНУ Миколі Вегешу. Саме завдяки цим двом людям було створено наш факультет. Офіційно це зафіксовано у рішенні вченої ради вузу від 31 серпня 2006 року після того, як отримали ліцензію на підготовку ста лікарів-стоматологів. З того часу розпочалася історія створення, становлення і розвитку стоматфакультету УжНУ.
Що спонукало вас, хірурга, зайнятися стоматологією?
– (Сміється). Я працюю в УжНУ вже 21 рік. А на факультет прийшов, бо склалася така ситуація, що потрібна була людина, яка зможе упродовж місяця запустити навчальний процес. 1 серпня 2006 року М.Вегеш викликав мене і каже: «Юрію, створено факультет, є ліцензія і вже 1 вересня потрібно розпочати навчання». Я погодився. Спершу був в.о. декана, а через рік і досі працюю на посаді керівника факультету.
Стоматологічний факультет — наймолодший у вузі, створений фактично «з нуля». Важко уявити, що це може зробити одна людина. Завдяки кому і чому вам вдалося за короткий час організувати сучасну навчальну базу?
– Це питання дуже серйозне, бо й нині Міносвіти зменшує фінансування на розвиток матеріально-технічної бази вузів, хоча, якщо чесно, воно й раніше було мізерним. Коштів, які міністерство виділяє, вистачає лише на зарплату, комунальні послуги і ще на якісь дрібниці. Тому від самого початку ми розуміли, що не можемо розраховувати на бюджетні гроші, треба самотужки виходити з ситуації. Тому я заснував фонд «Хірургічна стоматологія», на рахунок якого вносять кошти благодійники. За ці гроші ми купуємо устаткування, меблі, комп’ютери — все, що потрібно для розвитку факультету.
Також ми вдячні Віктору та Івану Балогам, які завжди допомагали як у становленні факультету, так і в наповненні його матеріально-технічної бази. Зокрема, через фонд «Карпатія» Іван Балога спонсорував встановлення металопластикових вікон і дверей у корпусі факультету, вартість цих робіт — понад 400 тис. грн.
Пишаюся й нашим колективом, бо кожен брав активну посильну участь у розвитку матеріально-технічної бази. Зокрема, назву зав. кафедрою ортопедичної стоматології, доцента Євгена Костенка; зав. кафедрою терапевтичної стоматології, доцента Мар’яну Добровольську; наймолодшого професора СНД, доктора медичних наук, зав. кафедрою хірургічної стоматології, щелепно-лицевої хірургії та онкостоматології Василя Калія; зав. кафедрою дитячої стоматології, професора Римму Казакову тощо. Вони крок за кроком працювали над тим, аби створити ту навчальну базу, як нині маємо.
Допомагали нам і чимало благодійників: хтось матеріалами, хтось роботою чи подарунками. Відзначу і наших словацьких колег, які посприяли з комп’ютерною технікою.
А більшість обладнання, яке маємо, придбано за кошти спеціалізованих програм згідно з рішеннями Закарпатської обласної ради. Завдяки цьому маємо найсучасніше обладнання, яким користуються найдорожчі приватні клініки: цифровий ортопантомограф, радіовізіограф, мікроскоп для ендодонтичних операцій з відеоприставкою, устаткування зубопротезної лабораторії тощо. Загалом техніки на понад мільйон гривень. За це я вдячний особисто голові обласної ради Івану Балозі та депутатам незалежно від політичних уподобань. До слова, під час останньої сесії обласної ради практично одноголосно було схвалено дві програми УжНУ, зорієнтовані на розвиток стоматологічного та фізичного факультетів. Я, як депутат обласної ради, лобіював обидві. Голосування довело, що наш обласний дипкорпус дбає і про УжНУ і схвалює всі рішення, які спрямовані на покращення життя закарпатської громади.
У перспективі — єврогуртожиток для стоматологів
Напевно, ще чогось бракує?..
– Звичайно (сміється). Нині ми повністю сформували матеріально-технічну базу факультету, зробили реконструкцію колишньої їдальні, де знаходимося, відкрили філії, кабінети в інших медзакладах, приватних клініках та школах. Відтак наш факультет визнано одним з кращих серед аналогічних закладів України. Однак є й проблеми. Наші студенти потребують сучасного гуртожитку. На «БАМі», поряд з будівлею факультету, за участі інвестора плануємо спорудити будинок на 70–80 місць. Це вкрай необхідно, бо студенти повинні мати належні умови для навчання і відпочинку. Передбачено, що біля гуртожитку буде окрема автостоянка, його мешканці матимуть доступ до інтернету, цілодобово гарячу і холодну воду, зал для фітнесу, житимуть по двоє в кімнаті. Скажу, що цю ініціативу підтримує нинішнє керівництво вузу.
Ще одне — торік ми відкрили університетську студентську стоматологічну клініку на базі УжНУ. Нині вже є потреба відкриття повноцінної університетської стоматологічної клініки, яка буде базою для навчання не тільки студентів, а й лікарів-інтернів, оскільки нинішні навчальні бази не можуть впоратися з тією кількістю інтернів, яких ми випускаємо.
Цьогоріч відбувся другий випуск студентів-стоматологів. Їхні вміння затребувані? Як із працевлаштуванням випускників?
– Нинішнього року ми випустили 100 лікарів. З них 25 отримали роботу за державним розподілом і працюватимуть у державних лікувальних закладах в різних областях України. Трьох найкращих студентів залишили працювати старшими лаборантами на факультеті. Одна студентка вступає у магістратуру Дебреценського університету в Угорщині. Трьох наших випускників запросили на роботу приватні словацькі клініки. Приємно, що наші студенти отримують роботу за межами України, тобто їхні знання і вміння затребувані в Євросоюзі. До нас також приходять вчитися іноземні студенти. Нині таких п’ятеро — з Росії, Литви і Словаччини. Цьогоріч до нас вступатиме й угорський абітурієнт.
Незабаром стартує вступна кампанія. Які маєте прогнози щодо її перебігу, кількості вступників?
– Поки можемо лише робити припущення. Торік конкурс на наш факультет складав 14 людей на місце. Маємо 20 місць держзамовлення, а заяви подали 280 чоловік. Спеціальність нашого факультету — одна з небагатьох в УжНУ, на яку оголошено ліцензійний набір, тобто не тільки студентів на державне замовлення, а загалом на курс. У нас це сто із ста.
Якою буде цьогорічна вступна кампанія, сказати важко. Менше дітей пройшли тестування із наших профільних предметів (біологія, українська мова, хімія, фізика), ніж торік. До того ж ринок освітніх послуг стає все більш конкурентним. Студенти мають можливість обирати кращий навчальний заклад. Тому слід прагнути до оптимального поєднання якості навчання і оплати за нього. У нас нині, до прикладу, навчання контрактників у рік коштує 14 тис. грн. У Львові, Тернополі, Києві — 18–22 тисячі.
На засіданні однієї з вчених рад університету ще кілька років тому я сказав, що незабаром матимемо жорстку конкуренцію з іншими вузами. І конкурентоспроможними будуть ті, що матимуть три складові частини: потужну матеріально-технічну базу, сильний професорсько-викладацький склад і зумовлене першими двома складовими якісне навчання студентів. Час довів мою правоту.
Додам, що за два останні роки УжНУ недобрав на контрактне навчання майже 4 тисячі студентів. Якщо врахувати вартість навчання кожного (близько 10 тисяч), маємо 40 мільйонів гривень в мінусі. Звідси — проблеми з оплатою праці, розвитком матеріально-технічної бази вишу тощо. А на державу сподіватися не можемо, бо буквально днями Міносвіти скоротило на 25–30% фінансування провідних вузів України. У цьому списку є навіть Київський Національний університет ім. Т.Шевченка. То на що сподіватися нам? Розраховувати можемо лише на власні сили і таку стратегію розвитку, яка дасть змогу конкурувати на ринку освітніх послуг.
Ми — в Європу, Європа — до нас
У цьому факультету, вочевидь, допомагають і широкі міжнародні зв’язки?
– Безумовно. Нині маємо угоди про співпрацю з Кошицьким медичним університетом ім. Павла-Йожефа Шафарика, Пряшівським університетом (Словаччина), Дебреценським медичним університетом (Угорщина). Готуються до підписання угоди з Братиславським медичним університетом і Празьким Карловим університетом. Це ті вузи, де ми вчимося, дізнаємося про новації навчального процесу, оскільки вони працюють за навчальними планами Євросоюзу, готують фахівців за кредитно-модульною системою Болонського процесу. У нас поки впроваджено окремі елементи цієї системи. Зокрема, усі кафедри мають власні комп’ютерні класи, Wi-Fi, електронну бібліотеку із 5,5 GB інформації. Це означає, що студенти мають безкоштовний доступ до всієї методичної, довідкової, наукової літератури, фахових статей. Бо не кожен може собі дозволити придбати, скажімо, книгу за кілька сотень гривень.
У рамках співпраці з іноземними вузами у нас читають лекції професори Андрій Єнча і Йожеф Живчак, які є визнаними фахівцями у щелепно-лицевій хірургії і стоматології Європи. Також ми запросили доцентів, докторів філософії Янку Єнчову і Петера Джупу. Останній є керівником приватної клініки «Петрамед». Вони нам допомогли у розвитку матеріально-технічної бази факультету, ознайомили з європейським рівнем викладання і беруть наших студентів до себе на виробничу практику. Наш факультет, напевно, єдиний у вузі, який щорічно 10–15 студентів скеровує на практику в найкращі клініки Словаччини. Причому перебувають вони там безкоштовно, мають можливість працювати у клініках, навчатися і відпочивати.
До слова, торік студенти факультету ввійшли до Асоціації студентів-стоматологів Європи. Це дає можливість кращим з них навчатися не тільки у Словаччині, а й в інших країнах, брати участь у міжнародних конгресах, знайомитися з найновішими медичними досягненнями, приймати зарубіжних колег в УжНУ. Багато з них мені казали, що у них на батьківщині такого рівня факультету немає. Це було приємно чути. Тому працюємо й над тим, аби запрошувати до нас на навчання іноземців. Це дозволить покращити й фінансовий стан нашого вузу. А ще завдяки цьому матимемо, так би мовити, точкову інтеграцію нашої країни в Євросоюз.
Маємо зробити все й для того, аби закарпатські діти та з інших областей України вчилися у нас. А це станеться тоді, коли навчальна база наших вузів буде на найвищому рівні. Це в свою чергу сприятиме розвитку інфраструктури краю, інтеграції у ЄС, приваблюватиме туристів і, врешті, покращить стан в усіх галузях економіки області.
Розмовляв Петро ПОЛІХА
Джерело:chas-z.com.ua
