Міліція – це робота для справжніх чоловіків – мужніх, сильних, витривалих. Працювати в ній можуть лише громадяни, які по-справжньому люблять життя, людей… Адже доводиться ризикувати власним життям… А хіба жінки менше люблять життя, хіба вони не здатні до ризику?!
У дружному колективі Мукачівського міськвідділу міліції несуть службу 36 атестованих працівниць міліції. Жінки в погонах не бояться важкої, відповідальної, а часом і сповненої ризику роботи. Обравши собі міліцейську долю, вони працюють слідчими, дільничними інспекторами, в оперативних службах. Одним словом--всюди, де трудяться чоловіки. І ніхто їм послаблень не дає…
Про те, що жінки-правоохоронці -- ніжні, тендітні, сповнені жіночості, їх колеги-чоловіки згадують раз на рік – у Міжнародний жіночий день 8 Березня. У цей день, та ще в День народження, чоловіки-правоохоронці оточують своїх колегинь у погонах турботою і повагою. В усі інші будні і свята для чоловіків -- жінки сильні, рішучі, відважні…
Як стверджують мої колегині, з суто жіночим складом характеру в правоохоронних органах довго не протримаєшся. Жінка в міліції – це, безумовно, особливе явище. Сильна половина з повагою і навіть любов’ю ставиться до «своїх» жінок. З упевненістю можна сказати, що жінки стимулюють роботу чоловіків, що значно допомагає поліпшити показники в роботі.
А чи багато чоловіки знають, про що мріють, які інтереси мають поза казенними приміщеннями, що взагалі думають про свою роботу представниці прекрасної статі? На жаль, ні. Тому напередодні жіночого свята ми прочиняємо вікно у світ професії для справжніх чоловіків із жіночим обличчям. Наші героїні—мукачівські жінки-міліціонери.
Два десятки років свого життя віддала службі у міськвідділі міліції начальник режимно-секретного сектору підполковник міліції Людмила Дінслер. Вважає, що її робота – джерело радості, бо поєднує близьку її серцю роботу із спільною справою колективу. На запитання, чим причарувала її служба в міліції і чи не розкаюється вона в зробленому життєвому виборі, відповіла: «Йдучи на роботу в міліцію, я обирала не просто життєвий шлях – я обрала собі долю. Не стверджую, що мені легко, але жодного разу не пошкодувала про свій вибір, бо тут я набула авторитету і поваги, з якими ставляться до мене колеги і друзі». Додам, що поважають і люблять Людмилу Іванівну за щиру відданість справі, незвичайну витримку і зібраність, за справедливість і сердечність…
Наталія Фонтош – старша слідча слідчого відділення Мукачівського МВ УМВС, капітан міліції. У правоохоронних органах служить уже 8 років. Вона – сумлінний, чесний, порядний, вимогливий і дуже обов’язковий, уважний до людської долі слідчий. За її словами, «немає нічого важчого, як поєднувати професію, що вимагає ненормованого робочого дня, часто без вихідного -- з … обов′язками мами. Але встигаю, мушу. Бо наша служба вимагає величезного напруження духовних сил, аби переграти носіїв зла, які прагнуть завести в оману, утаїти своє минуле, приховати злочин. Від уміння, професіоналізму слідчого, його високої моральності залежить не тільки доля людини, але й її віра у справедливість та невідворотність і непорушність його величності – Закону».
Наталія Михайлівна з бідою людською знайома не з чуток. Скількох людей, що збочили з прямої життєвої дороги, вона вислухала, скільки виважених і щирих порад дала іншим!
Роботу в Мукачівському міськвідділі міліції Євгенія Зубак розпочала з відділу кадрів. Там вона переконалась, що можна полюбити іншу роботу, коли вкласти в неї душу. Далі було дізнання, але професія дізнавача стала тільки прелюдією до посади слідчого. «Мій вибір працювати слідчим,– зізнається вона, – був зумовлений кількома причинами. Це і бажання бути корисною людям, і прагнення боротися з негативними явищами в суспільстві… Була й романтика, почерпнута з фільмів про життя слідчих. Але я не шкодую, що обрала собі долю правоохоронця».
Що може бути кращого на світі, як жінка-мати?! Молода мама Євгенія Зубак виховує сина. Вона віддала роботі в органах внутрішніх справ ось уже 9 років свого життя.
Коли розмовляєш з хорошою людиною, розумієш, що її ніколи не спіткає доля загубитися у загалі: розумні, ледь іронічні очі, що випромінюють тепло, доброзичлива, щира посмішка, гідність у кожному русі, неповторний шарм жінки, впевненої у собі, проте напрочуд м’якої й жіночної. Цей опис підходить усім жінкам–міліціонерам, та найбільше він стосується оперуповноваженої відділу кримінальної міліції у справах дітей, капітана міліції Марини Ільтьо. 8 років вона віддала роботі з неповнолітніми, або й малолітніми громадянами Мукачева. Трапляється, з підлітками працювати набагато складніше і важче, ніж з дорослими. Та, як зізналася Марина Володимирівна, працювати хоч і важко, та цікавіше. Бо, каже, усі діти дуже різні, а відшукати ту єдину стежину до дитячого серця, відтаяти на ньому кірочку льоду, вселити тепло, добро – це благородно!»
Справді, тут мало бути педагогом, психологом. Тут ще потрібне незрадливе материнське серце, яке б відчуло тонко, як настроювач струни музичного інструменту, душу дитини--щоб заставити її відізватися неповторно-красивим, з ніжним забарвленням, але неодмінно вірним звуком. А ще слід довідатися про вподобання дитини, виявити її можливості, схильності до добра і зла, навички, і тільки тоді допомагати. Ця робота схожа на працю хірурга. Безліч аналізів, обстежень, й аж після цього – правильний помах скальпеля. Бо діти дуже тонко відчувають найменшу фальш, найменшу несправедливість . «Я вже звикла до своєї роботи настільки, що ні на яку іншу не проміняла б її», – каже Марина Ільтьо.
Із спілкування з неповнолітніми розпочала писати свою міліцейську біографію Марія Лях, яка сходинка по сходинці досягла посади заступника начальника штабу Мукачівського міськвідділу міліції. Ми звикли при слові «штаб» розуміти якийсь аналітичний, керівний орган. І не помилилися, бо й Марія Петрівна наголосила, що «Штаб – серйозний підрозділ. І люди, які тут працюють є копіткими аналітиками, і накази готують такі ж серйозні, відповідальні, як і вони самі». Ні на йоту не шкодує капітан міліції Марія Лях про зроблений життєвий вибір. І кращим підтвердженням до сказаного є її бездоганна репутація обізнаного зі всіма тонкощами професіонала, який доказує, що робота в міліції --й жіноча справа.
Усі, про кого веду розповідь і про кого тут не згадала – красиві, молоді, енергійні дівчата і жінки. Усіх їх об’єднує любов до чоловічої професії, якій вони надають свого жіночого шарму, своєї жіночої логіки й ерудиції.
Ось такі вони, жінки–міліціонери – чи у суворій формі, чи вдома на кухні, на базарі, в перукарні, за святковим столом – завжди залишаються чарівними. Це від них серце наповнюється радістю, і світ здається кращим.
Усіх працівниць Мукачівського міськвідділу з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня вітає його начальник -- полковник міліції Василь Швенда, який каже:
--Любі, кохані, чарівні! Слова ці адресую не тільки жінкам-міліціонерам, але й усім дружинам, матерям, донькам, бабусям наших чоловіків. Прийміть наші щирі вітання зі святом 8 Березня – святом весни, прикрашеним вашими чудовими усмішками і неповторною красою. Ви завжди поруч з нами. Ми щодня, щогодини, щохвилини відчуваємо вашу турботу, готовність прийти на допомогу і любов, які нам так потрібні. Ваша віра в те, що ми неодмінно вийдемо переможцями в двобої із злочинцями і повернемося до вас, у створений теплом ваших душ затишок рідної домівки, надихає нас на нові перемоги, додає сил і мужності. Бажаємо усім вам, дорогі наші жінки, міцного здоров’я, родинного щастя, спокою і благополуччя. Нехай для вас буяє весна красна, сяє лагідне сонце, а негаразди обходять вас стороною!
Наталія МАШІКО
Мукачівський МВ УМВС
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
