Пане генерал! Вимагаю від Вас час, місце і причини смерті мого сина Різак Олексія Івановича, який був вбитий 16 листопада 2012 року. Через кілька днів після смерті Ви особисто пообіцяли мені, що заїдете до мене в кардіореанімацію і все розповісте.
З того часу крім моральних знущань і моїх рідних з боку Ваших підлеглих і звязаної з ними шантрапи від замовників я нічого не отримав. Досить! Я вимагаю лише того, що Ви зобовязані законом мене повідомити.
Шановний Василь Миколайович! Мова йде про мого єдиного сина, який ще маленьким ВАС так поважав. Я Вас не впізнаю, як і всю правоохоронну систему області.
Я переконаний, що Ви знаєте і про вбивць і замовників. Що Вас стримує відправити їх на нари? Ці грошовиті подонки будуть вбивати дітей Ваших офіцерів, податківців, державних службовців, всіх хто буде прикладати руку для наведення порядку в державі. А держава мовчатиме?
Дикий помаранчевий ркежим зламав всю управлінську систему в державі. Ми про це з Вами говорили. Але чим раніше запрацюють реформи нашого Президента, тим скоріше держава станена ноги.
Давайто разом захищати наші цінності, сімї і насамперед дітей!
Давайте приведемо до відповідальності тих, в головах кого може зародитися думка вбивати невинних дітей! У нас з Вами різна біографія, але щось ми зробили для нашої області. Та й пережили немало!
Я чекаю на справедливість відносно своєї дитини! Кожен батько буде боротися за справедливість насамперед для своїх дітей. Я буду боротися до останньої краплі крові! Думаю. що Ви в цьому не сумніваєтеся.
З повагою, Іван Різак, державний службовець першого рангу, колишній керівник Закарпатської ОДА
Світогляд