У жовтні народні депутати проведуть виїзне засідання на Закарпатті: будуть обговорювати проблеми розвитку вітроенергетики у Карпатах

Представники двох парламентських комітетів – євроінтеграційного та з питань екологічної політики – проведуть у жовтні виїзне засідання на Закарпатті. Це дасть нардепам змогу вивчити ситуацію на місці й детально обговорити проблеми розвитку вітроенергетики у Карпатах.
Про майбутній візит повідомила сьогодні під час дискусії “Яке майбутнє українських Карпат” у Києві Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова парламентського Комітету з питань інтеграції України до ЄС.
Народна депутатка стверджує, що від збереження Карпат залежить не лише екологічна безпека України, а й імідж держави на європейському рівні. “Ми повинні показати, що здатні поєднати зелений курс із відповідальністю за природу”, – сказала вона. Наразі, за її словами, триває робота над порядком денним виїзного засідання, адже депутати планують безпосередньо відвідати локації, на яких уже ведеться або планується будівництво.
“Я дуже сподіваюсь на допомогу громадських організацій, в тому числі й у підготовці порядку денного, адже йдеться про порушення міжнародно-правових зобов’язань у контексті європейської інтеграції та дотримання при цьому норм українського законодавства”, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Це засідання має стати майданчиком для діалогу між громадами, екологами, інвесторами та законодавцями.

Карпати як жертва енергетичної кризи

18 вересня у Києві відбулася дискусія на тему “Яке майбутнє українських Карпат”. Захід організували, аби привернути увагу до небезпек, які несуть плани щодо масової «індустріалізації» Карпат, зокрема, будівництво вітрових електростанцій. Попри те, що окремі території українських Карпат мають міжнародний природоохоронний статус і захищені законодавством, інвестори намагаються оминати норми.
Як зазначалося під час дискусії, після масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури російськими атаками держава шукає швидкі рішення для забезпечення електроенергією. Найпростішим виходом інвестори бачать будівництво вітроелектростанцій у Карпатах. Тим часом на сьогодні в Україні 7 територій перебувають під заповіданням, розповіла екологиня, кандидатка біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук.
“Сьогодні як в країнах Євросоюзу, так і в Україні триває процес розробки критеріїв, які визначатимуть території, пріоритетні для розвитку відновлюваної енергетики. І це надзвичайно актуально, адже і Європа, і Україна зіштовхнулися з браком електроенергії та енергоносіїв. Нові об’єкти потрібно будувати швидко, й тому їхнє спорудження відбуватиметься за спрощеними процедурами”, – сказала експертка.

Саме тому, на її думку, важливо напрацювати критерії, які дозволять зберегти природні території, які мають загальноєвропейське значення. Тоді як зараз інвестори часто намагаються реалізовувати проєкти всупереч затвердженим схемам планування територій й обходячи законодавчі норми.

“Без унормованих правил і реальної пріоритизації завдань ми ризикуємо безповоротно втратити унікальні для України ландшафти та екосистеми”, – сказала Оксана Станкевич-Волосянчук.
Повний запис відеотрансляції з дискусії “Яке майбутнє українських Карпат” можна подивитися і послухати за посиланням.

Що загрожує Карпатам

Поштовхом до дискусії щодо майбутнього Карпат стали одразу кілька чинників, що вказують на відкат у сфері екологічної політики України.  Карпати опинилися перед загрозою знищення через зведення вітряків на високогірних хребтах та руйнуванням унікальних ландшафтів з їх зміною на промислові.
Так, прямо зараз на полонині Руній без отримання обов’язкової оцінки впливу на довкілля ведуться роботи зі спорудження перших вітряків. Загалом на полонині їх планують звести до 30. Суд з оскарження детальних планів під будівництво тривав упродовж кількох місяців й у підсумку ухвалив рішення на користь забудовника. Зараз законність будівництва перевіряє прокуратура.
15 серпня під будівництво вітряків віддали гору Гостра та Вододільний хребет депутати Жденіївської сільради.
Загалом, за інформацією екоспільноти, у планах компанії – будівництво понад 200 вітроустановок на гірських хребтах Карпат. Серед них – цінні високогір’я, як от Вододільний хребет, Лютянська Голиця, гора Остра, полонини Апецька і Красна, яка є частиною заповідного Свидовецького масиву, полонина Руна.
За матеріалами Varosh.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook