Знущання над Карпатами: Апеляційний суд у Львові дозволив будівництво вітрової електростанції на полонині Руна

27 листопада 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові відмовив у задоволенні апеляційних скарг МБО «Екологія-Право-Людина» та третьої особи Наталії Майстренко у справі щодо скасування детального плану території (ДПТ) для будівництва вітрової електростанції на Полонині Руна.
У залі суду були присутні активісти, екологи й представники громадського природоохоронного руху, які ще раз підтвердили високий суспільний інтерес до цієї справи.
На жаль, дива не сталося – суд вкотре став на бік державних органів та представників великого енергетичного бізнесу, повністю проігнорувавши численні порушення процедури громадських слухань спірного ДПТ, порушення норм міжнародного та національного природоохоронного законодавства та ризики невиконання міжнародних євроінтеграційних зобов’язань щодо створення мережі Натура 2000.
Останнє судове засідання відбувалось у надзвичайно інтенсивному форматі. Незважаючи на те, що левова частина документів – додаткових пояснень сторін та інших учасників справи, надійшла до електронного суду пізнього вечора напередодні судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання ЕПЛ про необхідність оголошення перерви для вивчення матеріалів та отримання відповідей. Зокрема на запити адресовані апелянтом на адресу органів державної влади – міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Що саме по собі залишає питання про повноту й неупередженість дослідження доказів.
Попри залучення ДП «Ліси України», у якості третьої особи – представники підприємства не з’явилися в суд, надіславши клопотання про розгляд справи без їх участі. У письмових поясненнях лісівники заявили, що реалізація ДПТ не зачіпає їхніх земель та інтересів. Залишається відкритим питання: а як тоді до проєктованої ВЕС потрапила техніка? І що робити з тим фактом, що під’їдні шляхи до ВЕС передбачають проїзд територією загальнодержавного зоологічного заказника «Тур’є-Полянський», про що прямо вказано і спірному ДПТ і визнано самим інвестором у поясненнях наданих суду апеляційної інстанції.
Окрім цього під час дослідження картографічних матеріалів стало очевидно, що матеріали, які Тур’є-Реметівська сільська рада оприлюднила на платформі «ЕкоСистема», не відповідають оригіналам ДПТ, які надала сторона відповідача у суді. Це означає, що громадське обговорення фактично відбувалися на основі іншого, неідентичного пакету документів. Можливо саме тому колегія суддів підійшла до дослідження картографічних матеріалів поверхнево, раз у раз повторюючи, що приміщення суду не пристосоване для огляду і дослідження таких доказів. 
Більше того, учасник колегії суддів висловив претензію представникам позивача, запитавши, чому ті самостійно не дослідили оригінали картографічних документів у відповідача, раз уже знають про їх наявність. Такий підхід викликає подив, адже обов’язок дослідити докази покладено саме на суд, а не на сторони. Більше того, матеріали ДПТ мали бути у відкритому доступі відповідно до вимог закону, і саме неналежне оприлюднення стало одним із ключових порушень, 
Несвоєчасне оприлюднення ДПТ на веб-сайті Тур’є-Реметівської сільської ради до дати проведення громадських слухань та відсутність доступу громадськості до матеріалів представники сільської ради пояснили браком фінансування та рекомендаційним листом Закарпатської ОВА щодо неоприлюднення  набору відкритих даних у воєнний час. Однак цей лист: не має нормативного характеру і не може переважати над вимогами закону.
Такі дії відповідача є прямим порушенням Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», адже зміни до вимог щодо  порядку оприлюднення та відкритості доступу до матеріалів містобудівної документації, їх відкритості через воєнний стан не вносилися.
Після дослідження судом відеозапису громадських слухань, який підтвердив численні порушення процедури: неоприлюднення матеріалів ДПТ, незабезпечення доступу до них під час самих слухань , відсутність доступу до картографічної частини тощо  у матеріалах справи раптово з’явилися три ідентичні за змістом листи від окремих старост старостівських округів Тур’є-Реметівської ОТГ, у яких йшлось про те, що усі оголошення про проведення громадських слухань спірного ДПТ були розміщені в округах. Оголошення можливо, але де були самі матеріали ДПТ?
Такі документи не можна вважати ані належними, ані достовірними доказами, і вони не спростовують відеозапис, який фіксує сам факт порушень.
На окрему увагу заслуговує питання головуючої судді про те, чи не завдасть ще більшої шкоди довкіллю демонтаж уже збудованих чотирьох фундаментів під вітряки? І яким чином повернути стан високогір’я до попереднього стану у випадку задоволення позову? І чи буде інвестор ТОВ «Вітряний Парк Тур’янський» фінансово спроможний та здійснення заходів по відновленню зважаючи на невеликий статутний фонд товариства (10 000 грн). 
За логікою суду, оскільки фундаменти «вже є», краще допустити подальше будівництво ще 26 ВЕУ. Це — небезпечний підхід, який повністю суперечить принципам захисту довкілля балансу між економічними та довкіллєвими інтересами. Невже наявні чотири фундаменти під ВЕУ важливіші за цінне високогір’я Карпат?
Таким чином рішення ухвалене восьмим апеляційним адміністративним судом фактично створило небезпечний прецедент, коли наявність незаконно збудованих фундаментів без належних дозволів на будівництво через заниження класу наслідків та відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності,  використовується як аргумент на користь подальшого будівництва.
Судді традиційно залишили поза увагою екологічну складову даного питання проігнорувавши докази апелянтів щодо порушення вимог Бернської та Карпатської Конвенцій. 
Поглиблення практики, коли суди ігнорують екологічний інтерес та баланс між суспільним і приватним.
Детальний аналіз Рішення суду апеляційної інстанції Save Пікуй нададуть після доступу до його повного тексту. 
МБО «Екологія-Право-Людина» продовжить використовувати всі доступні правові механізми для захисту полонини Руна, притягнення винних до відповідальності та зупинення незаконного будівництва і планує оскаржити рішення апеляційної інстанції у Верховному суді.

Будівництво вітряків на Закарпатті: деталі

На полонині Руна депутати Тур'є-Реметівської сільської ради дозволили будівництво вітряків і, навіть, виділили землю, але місцеві мешканці виступили проти, що призвело до конфлікту між забудовниками та людьми. На людей з Тур'є-Реметівської громади, які поставили свій підпис проти будівництва ВЕС на вершині полонини Руна - тиснуть, їх залякують, погрожують звільненням з комунальних закладів громади їхнім родичам.
У травні близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінка впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
У серпні у суді заслухали дебати сторін щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна. Міжнародна правозахисна організація "Екологія – Право – Людина" позивається до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства.


Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook