На Закарпатті кілька днів активно обговорюють "русинське питання". Почалася хвиля із
виступу блогерки з Закарпаття Габріелли Дерепи на 18-му Форумі ООН з питань меншин у Женеві. Жінка називає себе "істориком та правозахисницею", веде відео-блог "Історія Закарпаття по-закарпатськи".
Габріелла Дерепа активізувалася саме в цей час, коли на дипломатичному фронті вирішується доля України, за яку полягли наші кращі сини та доньки. Це викликало
значний резонанс в нашому краї та обурило свідомих закарпатців, які побачили, що провокаторка під видом захисту екології вписала у свій виступ тези, які довгі роки на Закарпатті просували СДПУ (о), Партія регіонів, ОПЗЖ, політичні русини та представники руської православної церкви в Україні.
Так, щодо дій Габріелли
висловилися відомі в краї діячі, такі як командир підрозділу "Карпатська Січ" Тарас Деяк та журналіст Павло Федака, який записав відеозвернення до Дерепи.
Офіцер 128 окремої гірсько - штурмової бригади ЗСУ Геннадій Кобаль з міста Іршава розповів про свої враження від скандальної блогерки Габріелли Дерепи і припустив, що за "блогеркою" Габріеллою Дерепою стоять спецслужби рф.
Олекса Манн - художник, есеїст, арт-куратор, арт-директор, ілюстратор, блогер написав, що в текстах цієї Дерепи одразу
кидались у вічі проросійські і промадярські наративи.
Ветеранська спілка Закарпаття також засуджує антидержавницьку діяльність так званої історикині Габріелли Дерепи.
Габріелла Дерепа випустила відео, де пригрозила всім закарпатцям, які не погоджуються та осуджують її дії судовими справами.
Журналісти Varosh розпитали про контекст у першого заступника голови Закарпатської облради, закарпатського політолога та голову власне Народної ради русинів Закарпаття.
Відповіді вас точно здивують, і допоможуть прояснити ситуацію для себе.
“Останні роки немає жодних звернень від русинських організацій”
Перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета:— Якихось документів, які би свідчили про активну діяльність русинських організацій, товариств чи громадських об’єднань з позиції першого заступника голови облради я давно не бачу. Не пригадую, щоб до нас заходили якісь листи чи звернення від русинських організацій регіону, хоча, в принципі, колись такі листи були, проте, в останні роки, коли триває повномасштабне вторгнення, я такого не помічав.
Утім, тема русинства на Закарпатті вічна, і ми вже навчилися виділяти так зване “політичне русинство” з цього пакету. Насправді всі притомні люди розуміють, що русин — це етнонім українця років 200-300 років тому. Він існував не лише на Закарпатті, а й на Галичині (пам’ятаємо “Руську трійцю”, наприклад), Наддніпрянщині. На Закарпатті воно трималося довше, бо місцеве населення трактувало себе русинами, протиставляючи угорцям, наприклад. Це логічно, зрозуміло і давно досліджено.
Спроби інтерпретувати історію є завжди, і це нормально. Тому якщо хтось раптом хоче сьогодні називати себе русином — та без проблем. Коли був перепис 2001 року на Закарпатті 10 тисяч осіб записали себе як русини. Окей, якщо вони так хочуть себе називати, хай називають.
Я можу казати про себе, що я русин-українець, бо для мене це тотожні поняття. Коли хтось хоче виводити окремішність — не дуже розумію для чого це, як випускник істфаку. Адже коли ми кажемо, що русини на Закарпатті — це якась етнічна меншина, то хто тоді тут більшість?! Я народився на Закарпатті, мої діди, пра- і прапрадіди жили тут весь час і були автохтонами та називалися русинами, я називаюся українцем, бо змінилася назва в процесі націєтворення — і це нормальний процес. Для мене є чітким і зрозумілим факт існування русинства в інших країнах — Словаччині, Сербії і так далі. Я розумію, чому там ці люди об’єднуються і є меншиною. Але на Закарпатті русини точно не мають бути меншиною — бо це місцеве населення, яке автохтонне на цій території.
Тепер якщо говорити про утиски русинів, про які говорять в соцмережах. Про які утиски йдеться? У нас немає утисків жодної національної спільноти. Тому це початково політична придумана історія і про це відверто люди пишуть в коментарях.
Щоб підсумувати — зазначу:
на рівні області на Закарпатті ніхто не піднімає ніяких русинських питань, у нас немає ніяких звернень, петицій чи чогось іншого стосовно русинів Закарпаття, — зазначив Шекета.
Рада русинів Закарпаття відклала всі питання до завершення війни
Голова Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан:—Я не знаю, кого представляє ця особа.
Але все, що вона заявляє, вона заявляє від свого імені чи не знаю, від чийого, хто її курує. Ці заяви не відображають позицію Народної ради русинів Закарпаття.Рада русинів Закарпаття ще на початку повномасштабної війни вийшла із заявою на Федералістській раді європейських національностей (це організація, яка представляє національні меншини і ми туди входимо як повноцінний член секції слов’янських нацменшин, вона є консультативним органом при Раді Європи та ООН) з чітким визначенням, що зараз в Україні є війна, яку розпочала Росія, ми цю агресію засуджуємо і хочемо, аби вона зупинилася. Відтак, всі питання щодо русинів на Закарпатті будемо вирішувати після війни відповідно до законів та Конституції України на шляху її руху в ЄС.
Вважаємо, що питання русинів на рівні України має вирішуватися спокійно в правовому полі у мирний час, а не під час повномасштабної війни, коли воно може бути використаним ворогом. Так вирішили в нашій організації, так погодилися і в інших. Зараз ми проводимо культурні заходи, друкуємо та видаємо книги — тобто, продовжуємо жити та розвиватися. Ще раз наголошуємо, що піднімати спеціально тепер це питання, щоб підігрівати настрої, котрі будуть на руку нашим ворогам, не доцільно і не потрібно, — заявив Жупан.
Росіяни використовують “русинське питання” на Закарпатті для створення напруги та ворожнечі
Політолог, доцент Ужгородського нацуніверситету Михайло Шелемба: — Ми розуміємо, що тепер знаходимося в часі, коли можливе заключення якоїсь угоди щодо припинення війни і навколо цього будуть підніматися всі потрібні росіянам питання. І русинське зокрема. Путін буде використовувати його у гібридній війні, показуючи, що не тільки на Донбасі є “утиски” російськомовного населення, а й на Закарпатті є утиски меншин, угорської (про яку вони частіше говорять) та русинської. Ця карта давно не піднімалася, але буде підніматися і використовуватися ще не раз.
Однак, треба зауважити, що русинське питання останні роки завжди піднімається саме за межами України. В самій РФ, в Чехії чи зараз у Швейцарії.
Те, що ми бачимо зараз — виглядає так, що росіяни підхопили ті соціальні проблеми, які є на Закарпатті через повномасштабну війну. Це зміни в економіці через великий релокований бізнес, в структурі населення через переселення людей із інших регіонів. Це хвиля невдоволення через забудову Карпат. Тобто, це ключові питання, які добре сприймаються населенням на Закарпатті. Вони підіймаються ззовні для того, аби підігрівати тут напругу в регіоні та розводити ворожнечу.
Треба розуміти, що це питання буде використовуватися в такому ключі й надалі та бути до цього готовими. На Закарпатті росіяни використовуватимуть не тільки “угорське питання”, а й русинське також. Нам треба бути до цього готовими, — наголошує Шелемба.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
